Пієлонефрит – запальне захворювання нирок, що буває одно- або двостороннім і протікає в гострій або хронічній формі.
Найбільш часто пієлонефрит страждають люди у віці 30-40 років. Нерідко захворювання починається у молодих жінок після початку статевого життя. За статистикою, жінки взагалі страждають запаленням нирок (і циститами) набагато частіше чоловіків, що пояснюється особливостями анатомічної будови: сечовипускальний канал у жінок коротший, ніж у чоловіків, тому інфекція легко проникає в сечовий міхур і нирки. Поширенню інфекції в органи сечовидільної системи сприяє і наявність мікроорганізмів в піхві.
Захворювання може діагностуватися у маленьких дітей до семи років, як правило, це пов’язано з особливостями анатомічної будови. У чоловіків запалення нирок є наслідком сечокам’яної хвороби, хронічного простатиту, аденоми простати, аномальних змін сечових шляхів і нирок.
Проникнення інфекції в нирку може відбуватися двома шляхами:
- Висхідним – мікроорганізми потрапляють в нирку з нижчих органів сечової системи (ІПСШ).
Даний шлях зараження буває при сечокам’яній хворобі, гідронефрозі, нефроптоз, подвоєння нирки, коли є порушення динаміки руху сечі, тобто відбувається закид сечі з сечового міхура в сечоводи.
Проникнення інфекції може відбуватися і при ‘сходженні’ інфекції по стінці сечоводу. При цьому запальний процес, який починається в сечоводі, порушує рух сечі, що і призводить до занедбаності мікроорганізмів в нирку разом з сечею.
2. Гематогенним – інфекція потрапляє в нирку через кров.
Наявність будь-якого запального процесу в організмі (бронхіт, цистит, простатит і т.д.) може стати причиною запалення нирки. Однак, для виникнення і розвитку захворювання необхідна наявність певних чинників: порушення кровообігу в нирці, утруднений відтік сечі і т.д.
Збудниками пієлонефриту найчастіше бувають кишкова паличка, стафілокок, ентерокок, протей, клебсієли, синьогнійна паличка, але запалення можуть викликати хламідії і мікоплазми, віруси і гриби і ін.
Гостра форма захворювання починається раптово. Пацієнт скаржиться на тупий біль в попереку (як правило, з одного боку). Інтенсивність болю може бути різною. Підвищується температура тіла до 39-40 ° С, посилюється потовиділення. Хворий відчуває головний біль, слабкість, може з’явитися нудота і блювота. Для неускладненій форми пієлонефриту порушення сечовипускання не характерно.
Хронічний пієлонефрит протікає з чергуванням періодів ремісії і загострення. Хронічна форма проявляється у вигляді болю в животі і попереку, часті позиви до сечовипускання, хворобливих сечовипускань. Під час загострень з’являються симптоми, характерні для гострої форми (підвищена температура, озноб, слабкість і т.д.). У важких випадках можливий розвиток нетримання сечі.
Лікування пієлонефриту в медичному центрі «Панацея ХХІ століття»
проводиться в залежності від тяжкості захворювання, виявленого збудника запального процесу, наявності супутніх захворювань і т.д.
Перед призначенням терапії пацієнтам необхідно пройти діагностичне обстеження, без чого неможливо призначити ефективне лікування.
Обстеження, необхідні для призначення лікування пієлонефриту:
- клінічний аналіз сечі;
- аналіз сечі по Нечипоренко;
- посів сечі для виявлення збудника;
- обстеження на ІПСШ;
- УЗД;
- комп’ютерна томографія (за показаннями).
Лікування гострої форми захворювання має проводитися в стаціонарі.
Терапія неускладненого запалення нирок включає:
- прийом антибіотиків;
- дезінтоксикаційних препаратів;
- імуностимулюючих препаратів;
- фітотерапія;
- поліпшення ниркового кровообігу.
У більшості випадків через два – три тижні настає одужання: зникають симптоми захворювання і лабораторні аналізи підтверджують відсутність збудника.
Особливе значення має усунення причин, які перешкоджають нормальному відтоку сечі, що створює сприятливі умови для розвитку запального процесу.
Лікування пієлонефриту в деяких випадках вимагає хірургічного втручання: порушення відтоку сечі викликано наявністю каменю в органах сечовидільної системи; почалося нагноєння тканин нирки.